igorsova: (Default)
The Ukrainian LGM refuge is one of the postulated LGM refuge areas, located 'around' the Black Sea, where groups of humans sought shelter from the glacial climate around 13,000 years ago. From this and other LGM refuge areas a post-LGM recolonization of Europe and Central Asia is postulated.



This area is hypothetically attractive due to the thermal conditions. During the LGM, the European climate was very dry. Northern rivers did not carry waters frozen in glaciers. Sea levels tended to decrease. The Black Sea may have substantially evaporated. The temperature on the bottom would have been 12C warmer than at the 'sea level'.

Haplogroup M17 or Hg R1a1, with an inferred age of ~15,000 years, is considered a marker to the people that originate from this glacial refuge.



This gene is found at high frequency in Poland, Russia, Ukraine, the Czech and Slovak Republics, Tajikistan and Kyrgyzstan, and is common throughout Central Asia, but is rare in East Asia and Western Europe.



The microsatellite diversity of R1a1 is postulated to have been connected with population spread in the period subsequent to the LGM. The marker was involved in recent migrations by Indo-European speaking peoples from the steppes, bringing the gene to new frontiers and an ethnic distribution that add to the evidence that M17 is a diagnostic Indo-Aryan marker. To the northwest this same gene spread into Scandinavian territory and is diagnostic as a marker to Viking movements between 800 and 1300 AD. To the east this gene found its way as far as eastern Siberia, with considerable concentrations in Kamchatka and Chukotka, and it can't be ruled out the gene even entered into the Americas by this route.



The current distribution of this M17 (Hg R1a1) marker is characterized by high concentrations of the gene over wide areas from Lapland to Ukraine and from Poland to Kazakhstan and Pakistan, with sharp drops on the fringes where gene barriers are met, like caused by natural borders or the advance of peoples originally expanding from other LGM refuges, like postulated in Spain and the Balkans. The exceptionally high frequencies of R1a1 in the Kyrgyz, Tajik/Khojant, and Ishkashim populations are likely to be due to genetic drift, while lower concentrations elsewhere are partly due to documented intrusions, for instance of Turkish origin. There are several frequency variations across Eurasia, including intrusions of M89 (Hg F, common in Korea and India), M170 (Hg I, especially Hg I1 (M253) and Hg I1c (M223), originating from northwestern Europe), and M172 (Hg J2, attributed to the spread of farming from the Near East). From northeast Asia came M130 (Hg C, common in Mongolia ), while haplogroup R2 (M124) show a maximum in Central Asia.

igorsova: (Flag)
Як додаток до чудового репортажу СТБ про укрaїнців Кубані, можна додати (в компактному варіанті) цікаві, як на мене, дослідження 2007 року, лабораторії популяційної генетики людини, медико-генетичного наукового центру російської академії медичних наук.

КЛАСТЕРЫ ГЕНЕТИЧЕСКИ БЛИЗКИХ ПОПУЛЯЦИЙ
Кластерный анализ генетического сходства украинцев с другими народами Европы по частотам гаплогрупп Y хромосомы проведен двумя общепризнанными методами – средней связи и Уорда. Кластеры, выявившиеся на обеих дендрограммах считались устойчивыми и были нанесены на географическую карту. Наиболее крупные кластеры выделены зеленым контуром.

РЕЗУЛЬТАТЫ
Положение на географической карте кластеров, образуемых генетически близкими по маркерам Y хромосомы популяциями:

(Примечания: для простоты восприятия не отображен кластер, в который вошли белорусы, западные и юго-западные русские, поляки и сорбы.)

По маркерам Y хромосомы украинцы с кубанскими казаками образуют компактный кластер, который входит в состав более крупного кластера, охватывающего всех западных и восточных славян (кластер обведен красным пунктиром), за исключением северных русских и чехов.
Обозначения изученных популяций украинцев:
УКР. ВОСТОЧНЫЕ – восточные,
УКР. ДНЕПР. – днепровские,
УКР. ПОДОЛЬЯ – подольские,
УКР. ЗАПАДН. – западные.

Read more )
igorsova: (Default)
В одному з попередніх дописів був викладений цікавий, як на мене, матеріал з еволюційної генетики який безпосередньо стосувався України.
http://igorsova.livejournal.com/1869.html

В приведених нижче матеріалах ряду наукових досліджень (англійською) обгрунтовано що батьківщиною слов'ян є територія середнього Подніпров'я на території сучасної України.

Journal of Human Genetics (online early)
Y-STR variation among Slavs: evidence for the Slavic homeland in the middle Dnieper basin


Krzysztof Rębała, Alexei I. Mikulich, Iosif S. Tsybovsky, Daniela Siváková, Zuzana Džupinková, Aneta Szczerkowska-Dobosz and Zofia Szczerkowska

Наукове дослідження в .pdf повністю можна залити звідси:
http://www.freewebs.com/rus_anthro/Rebala_2007.pdf

Abstract
A set of 18 Y-chromosomal microsatellite loci was analysed in 568 males from Poland, Slovakia and three regions of Belarus. The results were compared to data available for 2,937 Y chromosome samples from 20 other Slavic populations. Lack of relationship between linguistic, geographic and historical relations between Slavic populations and Y-short tandem repeat (STR) haplotype distribution was observed. Two genetically distant groups of Slavic populations were revealed: one encompassing all Western-Slavic, Eastern-Slavic, and two Southern-Slavic populations, and one encompassing all remaining Southern Slavs. An analysis of molecular variance (AMOVA) based on Y-chromosomal STRs showed that the variation observed between the two population groups was 4.3%, and was higher than the level of genetic variance among populations within the groups (1.2%). Homogeneity of northern Slavic paternal lineages in Europe was shown to stretch from the Alps to the upper Volga and involve ethnicities speaking completely different branches of Slavic languages. The central position of the population of Ukraine in the network of insignificant AMOVA comparisons, and the lack of traces of significant contribution of ancient tribes inhabiting present-day Poland to the gene pool of Eastern and Southern Slavs, support hypothesis placing the earliest known homeland of Slavs in the middle Dnieper basin.

Read more )
igorsova: (Default)
Повз увагу українського інформаційного простору проскочило дослідження, опубліковане в престижному науковому журналі "Science" в 2000 р., про генетичний аналіз У-хромосом 1007 чоловіків з 25 країн і регіонів Європи, проведений для встановлення вкладу різних праісторичних етносів в європейський геном.


EVOLUTIONARY GENETICS
Europeans Trace Ancestry to Paleolithic People
Ann Gibbons
Science 10 November 2000:
Vol. 290. no. 5494, pp. 1080 - 1081
DOI: 10.1126/science.290.5494.1080

Згідно результатів, дослідники дійшли висновку що Homo sapiens вперше з'явилися в льодовиковій Європі 30-40 тисяч років тому, - майже одночасно в Іберії (сучасні Іспанія та Португалія) та на території України.
Будучи спочатку генетично спорідненими вихідцями з Близького Сходу, ці дві маленькі групи були географічно відокремлені протягом сотень поколінь.
За цей величезний проміжок часу люди в Іберії і Україні (та в третій групі, яка з'явилася пізніше на Балканах) вирушили різними генетичними шляхами, розвиваючи нешкідливі (але помітні сучасними технологіями) мутації своїх геном.

Коли лід відступив 12 000 років до н.е., ці три популяції вже відрізнялись генетично, і стали засновниками трьох родів, які поступово освоювали нові звільнені від льоду території.
Від Іберійської групи пішли західні європейці; від Балканської групи—центральні європейці, а від Української групи—східні європейці.

Вісімдесят відсотків європейських чоловіків походять від однієї з цих палеолітичних груп.
Решта ж є нащадками неолітичних мігрантів. (Подібна картинка простежується і з жінками).

У вищезгаданій статті показано генетичне походження різних країн в секторних діаграмах, на яких кожен колір представляв окремий рід.
Практично у кожній діаграмі були представлені майже всі кольори прадавніх Європейських предків, що вказує на міграційні процеси та відсутність "чистої" крові в будь-якого народу.

Зелений Іберійський сегмент був наявний в кожному із досліджених народів. Те ж саме з Балканською групою, окрім кількох винятків. Трішки відмінна Українська група - вона добре представлена в центральні та північні Європі, особливо в Польщі і Угорщині, але зовсім відсутня на південному заході.

Національні відмінності полягали в пропорціях кожного кольору. Баски майже повністю зелені, тому що 90% з них є носіями Іберійської мутації. Найбільший сектор у Хорватів забарвлений блакитним кольором Балканських нащадків.

Грузини в основному червоні - від мутації, яку несли в 6 000 до н.е. році неолітичні землероби з Близького Сходу. Народ Марі, в Росії, майже повністю рожеві, завдяки шматку ДНК від носіїв Уральських мов, які мігрували з Кавказу 4 000 до н.е..

В Українській діаграмі більше половини чоловічого населення (54%) є носіями Української мутації. Ще 18% є нащадками Балканської групи. Решта походять від землеробів Близького Сходу (14%), та носіїв Уральської (6%) і Іберійської (2%) мутації.

Роди Українських Чоловіків:


Hайближчий генетичний зв'язок Українців—з Поляками та Угорцями, у яких більше половина чоловіків носять Українську мутацію.

Про зв'язок з Росіянами не відомо. Чомусь в генетичному дослідженні не було загальної російської вибірки – лише Марі і Удмурти – у яких Українська мутація складає, відповідно, 13% і 37%.
Можливо, Росіяни бояться оприлюднювати своє генетичне коріння. Таке могло б підірвати пропаганду про "братські народи", та хто молодший і хто старший.

Повністю текст наукового дослідженння англійською можна прочитати тут:
http://www.groh.ru/gro/history/legacy.html
Page generated Sep. 23rd, 2017 05:28 am
Powered by Dreamwidth Studios